Методична Робота

hover background

Reads:
98

Система науково-методичної роботи

Основні структурні елементи науково-методичної роботи складаються з педагогічної ради, методичної ради, методичних і циклових комісій, школи педагогічної майстерності, практичного семінару, інформативно-консультативного центру. Крім того працюють творчі групи з реалізації певних коротко чи довготривалих завдань.

У розвитку творчих здібностей викладачів, майстрів виробничого навчання, крім роботи в методичних комісіях, є значні резерви, одним з яких є використання нетрадиційних форм методичної роботи, саме вони застосовуються у рамках роботи школи педагогічної майстерності та постійно діючого практичного семінару.

Важливим органом у роботі над реалізацією єдиної науково-методичної проблеми виступає методична рада. Її діяльність спрямована на поширення напрацювань з питань ЄНМП, сприяння підготовці методичних видань, впровадження перспективного досвіду педагогів.

Одним із ключових питань в організації роботи структурних підрозділів методичної служби є вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду. У закладі освіти вивчається, узагальнюється та впроваджується досвід педагогічних працівників: викладача математики Г.І. Панас, викладача фізики О.І. Стадник, викладача біології Л.В. Левчук та викладача професійно-теоретичної підготовки О.П. Лучинець. Перспективний досвід висвітлюється у питаннях педрад.

У 2016 році розпочато реалізацію завдань єдиної науково-методичної проблеми «Мотивація навчальної діяльності як засіб забезпечення якості професійної освіти». Протягом 2016-2017 навчального року тривав І (організаційний) етап роботи над ЄНМП. Його завданнями було:

  • здійснення аналітичної роботи та психолого-педагогічної підготовки колективу до впровадження нової педагогічної ідеї;
  • створення та організація роботи творчої лабораторії щодо розробки та реалізації завдань єдиної науково-методичної проблеми;
  • проведення тематичних педрад та методичних семінарів;
  • пошук та популяризація науково-методичної літератури з проблем мотивації навчальної діяльності;
  • безпосередня взаємодія з психологічною службою, як базовою опорою при організації роботи над проблемою;
  • планування науково-методичної роботи, проектування тем методичних комісій та індивідуальних тем (питань) педагогів.

ІІ етап реалізації ЄНМП в 2017-2018 навчальному році присвячено теоретичному вивченню проблеми. Його завдання:

  • проведення тематичних педрад та методичних семінарів;
  • вивчення теорії проблеми на засіданнях методичних комісій, робота творчих груп, самоосвіта педагогічних працівників;
  • координація науково-методичної роботи педагогічних працівників методичною службою;
  • розроблення педпрацівниками уроків, виховних заходів за результатами теоретичної роботи над темою (побудування прийомів, методик тощо);
  • підготовка методики діагностики учнівських груп психолого-педагогічною службою.

Головне в методичній структурі – чітка, продумана система роботи, позбавленої «паперотворчості», спрямованої на реальний продукт. У рамках цієї роботи методична служба вивчає та аналізує предметні, педагогічні та методичні потреби працівників, що здійснюється шляхом анкетування, індивідуального спілкування, відвідування уроків.

Підґрунтям для ретельного, всебічного підходу до вивчення системи педагогічної діяльності працівника є її моніторинг, який вимагає застосування комплексної методології:

1)   динамічні методи - аналіз результатів навчальних досягнень учнів;

2) порівняльні - дослідження ефективності застосування певних технологій;

3) конкурентні - дослідження доцільності вибору форм та методів роботи

Основні шляхи реалізації вищевказаних методів, що доступні та найчастіше використовуються в системі методичного контролю: відвідування уроку, анкетування суб’єктів освітньої діяльності, аналіз документації та методичної продукції тощо.

Ефективність системи методичної допомоги в процесі самоосвітньої діяльності педагога значною мірою залежить від систематизації, постійного та мобільного взаємозв’язку методичної служби з педагогом.

Оптимальна модель професійного зростання педагога в закладі освіти сформувалась шляхом впровадження й апробації різноманітних підходів до організації, як індивідуальної так й колективної діяльності та базується на засадах пріоритетності самоосвіти, обміну практичним досвідом, створенні педагогічного продукту. Мета колективу та методичної структури полягає в об’єднанні інтересів навколо реальної проблеми шляхом оптимізації та мобілізації форм та прийомів вдосконалення професійної майстерності.    

Комментарии:


Оставить комментарий






Меню


Ми у Фейсбуці

lorem
Посилання

lorem

lorem

lorem

lorem

lorem

lorem


de